Авторка перекладу: Світлана
ПИТАННЯ ВІЙНИ
Ворожі військкори довго й наполегливо намагалися оминати цю тему, але, мабуть, їхній витримці настав кінець. Починаючи з учорашнього дня, вони почали прямо писати про те, що на запорізькій ділянці фронту склалася навіть не важка, а загрозлива ситуація, пов’язана з просуванням ЗСУ в найбільш небезпечних напрямках. І справа тут не лише в тому, скільки лапті втратили територій та населених пунктів, а в тому, що це відбувається у смузі їхнього власного наступу на Запоріжжя. Тобто наступ начебто ніхто не скасовував і він іде, але в негативному сенсі.
Причиною такого порушення обітниці мовчання стали дані, які вже неможливо приховати, а саме передислокацію частини сил і засобів з Покровського напрямку, чого не могло статися в принципі, бо цар особисто мамою клявся, що Покровськ уже захопили і він незабаром буде під повним контролем його головорізів. Начебто для цього слід зробити фінальні зусилля, і все буде як слід. А у свою чергу, це досягнення стане одним із ключових кроків для захоплення всієї Донецької області.
І ось, не зумівши підтвердити слова фюрера справою, звідти змушені перекидати війська на Запорізький напрямок. Це говорить про те, що саме командування чоботів розцінило ситуацію як загрозливу. І йдеться вже не про наступ, а про спробу стабілізувати цю ділянку фронту. Навіть мамчині картографи від лаптів стали показувати на своїх схемах території, які начебто вже були під твердим контролем їхніх військ, а тепер – скромно позначені як «сіра зона».
При цьому вони звертають увагу, що проблема полягає не тільки в тому, що їхні сили не витримують натиску, а й у самому механізмі того, що відбувається. Вони самі вже досить давно перейшли до тактики «просочування» малими групами. З одного боку, це дозволяє потай висунутися вперед і закріпитися в якомусь відповідному місці, а з іншого – такі походи припускають відсутність флангової підтримки і дуже сумнівне тилове забезпечення, яке в багатьох випадках забезпечується тільки дронами.
З одного боку, така тактика приносить свої плоди, а з іншого – вона має цілий букет вразливостей, що походять саме зі своєї тактичної природи. І тут виникає питання лише в тому, коли протилежна сторона почне використовувати ці слабкості для тотального знищення таких груп, що просочилися. І справді, коли є суцільна лінія фронту, кожна з протиборчих сторін намагається пробити оборону противника так, щоб фланговими ударами відсікти сегмент лінії фронту і, обійшовши його з усіх боків, методично знищити групу противника, що залишилася в ізоляції. А тут ця ізоляція виникає сама собою, бо саме так і замислювалося просування вперед.
Очевидно, що на цій ділянці фронту підрозділи ЗСУ знайшли ефективну протиотруту і почали діяти так, як ворог не очікував. Крім того, лапті скаржаться на те, що Сили оборони України почали застосовувати набагато важчі засоби ураження в оперативному тилу, що призводить до послаблення можливостей передових військ. А крім того, там дуже переймаються тим, що наші військові відновили тактику роботи рейдових груп, які просочуються в бойові порядки лаптів і наводять там шурхіт без спроб закріпитися самостійно. Тобто, на відміну від лаптів, наші специ діють за принципом «удар – відхід», на тлі поступового просування вперед основних сил.
(Далі буде)