Щойно він виступив із таким поясненням, у мене виникла думка про те, що десь у москві відповідні військові аналітики сказали: «Дякуємо, дорогий! Наступного разу ми битимемо не тільки по підстанціях, а й по цій магістралі». А тепер — читаємо про те, куди, зокрема, били ворожі засоби ураження. Правильно! Били по цій магістралі, і тепер введено режим екстрених відключень точно в такому масштабі, як і минулого разу.

Тобто, міністр дав ворогу вказівки на те, якими будуть наслідки, якщо він завдасть удару по цій магістралі. І я впевнений, що це йому зійде з рук. Щобільше, з цим базікалом навіть не буде проведено роз’яснювальну роботу в тому плані, що ти працюй над захистом і відновленням енергетики, а не моли своїм тупим язиком. А якби був орган військової цензури, який мав би право переглядати те, що такий міністр збирається розповісти публіці, подібних речей було б менше або вони взагалі стали б неможливими.

Ну а ми робимо висновок про те, що «зелень» такого рівня живе в іншому світі, безтурботно вибовкуючи що завгодно і твердо знаючи, що жодної відповідальності за це не настане. Хоча, по-хорошому, пацієнт уже о 9:00 має бути звільнений і о 10:00 — бути в ТЦК, щоб до вечора опинитися в «Десні». І якщо вже на те пішло, ще раз згадаємо про Єрмака. Пацієнт — 1971 року народження, а тому, не досягнувши вікової межі, підлягає мобілізації.

Звідси виникає питання про те, чому пацієнтом не цікавиться ТЦК? Адже він сам виявляв бажання повоювати, а крім того, користуючись усіма благами першокласної медицини, він має чудове здоров’я і такий «фюзеляж», що для нього рюкзак на 60 літрів можна вішати взагалі без проблем, а швидше за все він потягне і 120 літрів. Але краще виглядати «пацієнтів» біля залізничного вокзалу, правда?

А Андрій Борисович ще й броньований автомобіль має. Якраз те, що потрібно для служб евакуації поранених. І головне, за ним не потрібно ганятися чи розшукувати. Адреса відома, зовнішній вигляд його знають усі. Тож саме в плані доставки його до відповідного ТЦК немає жодних проблем. Якщо вже за те, що він накоїв в Україні, зелена влада не збирається передавати його в руки слідства, то що заважає зробити ось таку просту дію? У нас же гострий дефіцит здорового і міцного особового складу, чи вже все нормально і такий вгодований персонаж уже не потрібен? Адже дідів у 58 років досі без особливих проблем відправляють на фронт, а пацієнту навіть стільки ще не стукнуло. Але повернемося до нічного нальоту.

Перш ніж перейти до цифр, просто зазначимо таке. Сьогодні прилетіло по одному з найбільших складських комплексів компанії «Рошен» у Яготині. Там спалахнула масштабна пожежа і завдано величезних збитків. До цього удару було завдано по фабриці «Рошен» у Києві, там загинула співробітниця підприємства і кілька осіб отримали поранення. А тепер згадаємо дві речі. Перша — тих, хто так кричав «Липецька фабрика», що в них аж щелепи вилітали із суглобів. Можна згадати всіх їх поіменно і подивитися, в яке місце вони припаркували свої язики прямо зараз. І друга — по Конча-Заспі та інших «Версалях» зелені нічого не летить.

(Далі буде)

3 коментар до “Нічний наліт і навколо нього (Частина 2)”
  1. >>> Хоча, по-хорошому, пацієнт уже о 9:00 має бути звільнений і о 10:00 — бути в ТЦК, щоб до вечора опинитися в «Десні». <<<

    Якась "цікава" риторика, і це найм'якше слово яке можна вжити – за цією логікою, скерування в ЗСУ це покарання, котре має стосуватися найбільш безвідповідальних осіб.

  2. Та хіба не було інциденту з фотками з яворівського полігону? І що падляк, сів? А оманська шмаркля весь час чеше про де й куди попало і що зруйноване. Перед ударами по Рошену вся ЗЕлупоботярня скавчала в один голос, що то треба зробити. От хазяїн і виконав заявку, бо рейтинги нюхача в дупі.

Коментарі закриті.