Автор: anti-colorados
Авторка перекладу: Світлана
ПРО ПТАШОК
Сьогодні вночі ворог здійснив чергову комбіновану атаку території України із застосуванням балістичних та крилатих ракет, а також дронів. У цьому випадку міркування будуть про Київ, бо тут довелося все це спостерігати особисто, тобто щось бачити і щось чути. Колеги вже кілька разів писали, що саме такі описи виглядають не за фен-шуєм, бо це спостерігати не можна просто з міркувань техніки безпеки, а в цей час треба бути в укритті. Все це правильно в теорії, а тому – не дивно, що таке пишуть колеги з-за кордону, які не знають наших реалій.
Справді, кожен сигнал повітряної тривоги, який лунає у Києві, супроводжується промовою диктора про те, що треба перебувати в укриттях, і це – правильне побажання, коли ці укриття розташовано десь поруч, а з цим є проблеми, вирішення яких не сильно зрушило з місця за чотири з половиною роки війни. Якщо поряд є підземна станція метро, то це – природний вибір, але в певних випадках, коли по всіх каналах було анонсовано масоване застосування ракет і дронів, метро стає окремою історією. Словом, лише за організацію заходів із переходу метро в режим укриття керівництво метрополітену слід або вигнати з вовчим квитком, або уважно придивитися до їхніх дій щодо наявності складу злочину. Ті, хто все це бачив на власні очі, – в курсі, про що тут йдеться.
Дещо кращі справи в будинках, які мають підземний паркінг. Але й тут слід розуміти, що паркінг не був розрахований на його використання як бомбосховища. Не буду докладно описувати того, в чому тут проблеми, а лише зазначу, що поки що це – найкращий варіант із можливих хоча б тому, що в разі початку нальоту із застосуванням балістики час на перехід в укриття становить лише дві-три хвилини. І ось якщо уявити собі, що вам треба спуститися з десятого поверху і добігти до найближчого укриття, то виходить, що ви якраз перебуваєте на відкритій місцевості, коли починаються прильоти.
Саме це трапилося десь півтора місяця тому на Лівому березі Києва, коли уламками вбило групу людей, які послухали сигнал повітряної тривоги та вимогу перейти в укриття. Вони діяли чітко за інструкцією, з повним дотриманням техніки безпеки і загинули. А ті, хто забив на все це, – лишилися живі. Це не спростування самої конструкції техніки безпеки, а просто уточнення реалій. Тобто якщо є така вимога, то однозначно має бути реальний таймінг для переходу в укриття. А ось це тупе «перейти в укриття» за його відсутності в радіусі пів кілометра звучить не як попередження, а як знущання.
За чотири з половиною роки можна було в кожному дворі поставити залізобетонні конструкції, які не врятують від прямого влучання, але від уламків та вибухової хвилі, яка несе з собою різні уламки, – вбережуть. І що характерно – будинки переважно теж являють собою залізобетонні конструкції і з таким самим успіхом захистять від уламків за двома стінами. Тільки на відміну від невеликого залізобетонного укриття, вони можуть скластися в разі прямого влучення. Втім, легке укриття теж не дуже допоможе в разі прямого удару.
(Далі буде)