І ось тут ми підходимо до тієї помилки у формулюванні, якої я припустився кілька років тому, торкаючись цієї теми. Все те, що описано вище, має сенс лише в тому випадку, коли доступні три компоненти – придбання, носіння і застосування зброї з метою самооборони. Тобто батько дитини міг би відстрілятися по нападникові тільки в тому випадку, якби в нього зброя була при собі, причому на законних підставах. Яка користь від того, що населення має мільйон стволів, але вони повинні зберігатися в сейфах? А зброя там буде зберігатися, бо короткий ствол у нас може жити практично виключно у вигляді нагородної зброї. І навіть у такому вигляді його носіння – проблема.
Останнє питання, яке випливає із аналізованої ситуації. Просто припустімо, що у нас врегульовано всі ці питання з обігом зброї, і ми, йдучи вулицею, можемо обґрунтовано припустити, що в натовпі навколо нас є як мінімум десяток чи два десятки коротких стволів у громадян, яким закон дозволяє використовувати зброю в разі загрози їхньому життю або життю оточення. Як це може бути виписано в законі, зараз не розглядаємо, а просто уявляємо собі таку умову. І ось коли це відомо всім, то чи наважився б стрілець ось так вискочити на вулицю з гвинтівкою та безкарно влаштувати стрілянину?
Наступний момент. У нас іде війна з ворогом, який веде її неконвенційними методами і не гребує найтемнішим геноцидом. Нас у цьому вже не треба переконувати, і з урахуванням того, що мирне населення вже пережило, воно має мати право в разі чого захищати себе зі зброєю в руках, а не стояти на колінах перед розстрільною ямою. Зелень уже показала, як вона може кинути своє населення просто в топку, тому вона не має морального права обмежувати населення в тих трьох пунктах обігу зброї, про які йдеться вище.
Плюс до того, війна неминуче створює величезний трафік незаконного обігу зброї, і з нею в руках зараз може виявитися хто завгодно. Можна не сумніватися в тому, що щодня ми стикаємося з людьми, які мають при собі незаконну зброю і носять її без жодної реєстрації. Напевно, в кожного є такі знайомі. Тобто війна диктує свої правила, і здорова держава просто повинна підлаштовуватися під такі ситуації. І якщо на те пішло, то добре б усім знати про те, що норми і правила, які регулюють легальний обіг вогнепальної зброї, в Україні, яка воює, набагато жорсткіші, ніж у низці сусідніх європейських країн.
Так! Озброєне населення, яке легально володіє зброєю, вимагає до себе уважного і законного ставлення. Знову ж таки, просто уявімо, що в нас дозволено короткий ствол та його носіння. А тепер уявіть сцену бусифікації. Уявили? Не буде таких сцен у принципі. А зелені дармоїди, які сидять у Раді, були б змушені виписувати закон про мобілізацію не з інструкції для скотоферми, а думаючи про те, що вони роблять. Хоча це – не той випадок. Цей спецвідлов не для того йшов у Раду, щоб думати про це. Всі ці Юзіки зараз скуповують нерухомість в Іспанії, Франції та інших тихих місцях. Те, що вони там голосують, їх взагалі ніяк не цікавить, та вони й не розуміють, що там написано, а тим більше як воно буде чи не буде працювати. Але в будь-якому випадку, озброєне населення, яке законно носить зброю, – це вже не бидло, з яким можна безкарно робити, що заманеться. Хтозна, можливо, виходячи з цього, країна, що воює, закуповувала б не нові автозаки та бусики з ґратами, а бронемашини, тягачі та інше, бо те, що вони закуповують, при озброєному населенні втрачає всякий сенс.
(Далі буде)
Є три складових частини: володіння, носіння, застосування. З володінням просто перевірка психічного стану-дозвіл. Носіння-виключно приховане. Щоб бандит не мав змоги вивести з ладу того хто на виду зі зброєю. Залишилося головне-застосування. З цього приводу є рішення ВС, де описано досить чітко проти одного озброєного, проти групи, починаючи з 2-х і більше нападників. Але верховна зрада обісруться. Бусифікатори нападають по 5 чоловік без знаків розрізнення, тому вони законна ціль. Мусарня те ж саме, ті менше ніж по 2 не втікають. Попервах будуть трупи тцкунів, поки вони не повернуться у рамки закону. Але клин клином. Навряд хто заридає за борзим порушником закону. Таке сурове життя , треба приймати ці правила, або бути безправними баранами. Думаю зелень прийме рішення щодо кожному хоч по танку, але тримати дома у сейфі. Бо їм скоро на лижі ставати, а тут можуть і не дати.
А ті дозволи що зараз є то окрема історія. Я не зміг отримати дозвіл на дробовик бо щось там у психолошічних тестах не так. Питаю у психіатра, я у армії шість років мав різну зброю і автомат і кулемет і РПГ-7 і Муху і ЗУ24-2 і ПЗРК то у мене тоді все в порядку було а зараз ні? І отримав відповідь що для війська я в нормі, а от для цивільної зброї ні.
Кілька побратимів теж намагалися отримати дозвіл на дробовик і їм теж не дали. они хотіли на законних підставах їх мати. Причому вони діючі військові на відміну від мене. Військова зброя – будь ласка, а цивільна – ні в якому разі, бо ви психічно нестабільні.
Колись, ще до війни, займався скайдайвінгом, а там ВЛК потрібна й для цивільних, і от якось вирішив зробити її не так, як все завжди робиться в Україні, а по-людськи. І коли був у психіатрині, вона спитала, для чого мені довідка (зазвичай їх отримують якраз для зброї). Я сказав, щоби займатися парашутними стрибками. Вона поцікавилася, чи це по роботі — чи я там спецпризначенець якийсь, суперагент, чи щось таке. Я сказав, що ні, це в своє задоволення. Тоді вона хитро подивилася на мене, і спитала: Поставте себе на моє місце, чи можу я як психіатр видати Вам довідку, що у Вас все гаразд, якщо Ви займаєтеся такою ризикованою діяльністю у власне задоволення, а не тому, що змушені по роботі? Посміялися разом, довідку вона таки видала.
А ще цікаво було в полікліниці, де треба було здати якийсь аналіз. Я кажу медсестрі, мені треба здати такий-то аналіз, щоби отримати таку-то довідку. А вона мене питає: Вам треба аналіз здати, чи довідку отримати? Якщо Ви вважаєте, що у Вас все гаразд, я Вам її й так напишу. Щоби з пробірками не морочитися, наскільки я зрозумів…
І взагалі, коли я все це проходив «по-білому», на мене дивилися як на прибульця з іншої планети. А потім легальна зброя опиняється в руках таких, як той голосіївський стрілець. І то, це мисливська зброя, з усіма її обмеженнями. А що буде, коли це буде коротка цівка під пахвою або в жіночій торбенції з потенційним правом застосування в цивільному середовищі?
Як зробити, щоби все це працювало без запровадження верховенства права й викорінення наскрізної української корупції? Чи запровадження верховенства права й викорінення наскрізної української корупції таки й має якраз відбутися через «масшутинг»? Тімоті Снайдер знову скаже — «криваві землі»…
По слідах нещодавньої різанини в голосіївському районі Києва, прочитав наступну думку десь в фейсбучику. Ніхто нікого не обмежує в можливості мати і використовувати звичайні аптечки і турнікети. В умовах інтенсивних військових дій ці навички дійсно потрібні та можуть знадобитися в будь-який момент, як поблизу фронту, так і в тилових містах. Є куча курсів, які навчають використанню аптечок і наданню першої медичної допомоги. Але скільки людей пройшли ті курси, мають аптечки і постійно носять їх з собою, на випадок, коли вони можуть знадобитись в будь-який момент, як часто поновлюють свої знання і навички в цій області? От приблизно така ж ситуація буде і зі зброєю самозахисту: всі про це говорять, сперечаються, вимагають законів, але скільки будуть реально готові цим скористатись?
> як часто поновлюють свої знання і навички в цій області?
Так це ж елементарно розв’язується через обмеженість терміну дозволів і продовження після “освіжального” начання. Звісно, за умови верховенства права, а не “занесення бабла”, як це у нас легко може відбуватися, але це тоді й первинного навчання стосується.
А що стосується власне згаданої першої домедичної допомоги, у цивілізованих країнах (або компаніях з цивілізованих країн) відповідні курси з певним періодом повторення (наприклад, 2 роки) обов’язково проходять всі працівники, специфіка роботи яких цього вимагає, або певний обов’язковий відсоток працівників, навіть якщо специфіка роботи компанії не вимагає цього взагалі (щоби була можливість виграти час до приїзду медиків у разі чого). І те саме щодо протипожежної безпеки, бо в ній теж деякі ситуації найлегше розв’язуються в перші хвилини.
А тепер уявіть сцену бусифікації. Уявили? Не буде таких сцен у принципі.
А с чего бы им не быть?
Я от так думаю, що якщо людина — справді “ухилянт”, і почне відстрілюватися під час перевірки документів, то її просто пристрелять, і не те щоби будуть сильно неправі. Чи як?