Взагалі-то, незважаючи на час, географію та вид правління в конкретній країні, міністр закордонних справ завжди мав би стежити за своїми словами та розуміти наслідки сказаного ним. Тому на таку посаду потрапляли люди, що мають як мінімум властивість «фільтрувати базар». Напевно, еталоном був міністр Кулеба. Він не те що зайвого не міг сказати – він навіть думати зайвого не міг. Хоча іноді складалося враження, що думати він не міг не лише зайвого, а й «про взагалі». А ту єдину промову про те, що він воюватиме саперною лопаткою, якщо не буде зброї, йому явно написали і змусили вивчити, а потім видати на публіку.
Адже зі зброєю у нас завжди напряг, а після звільнення з посади міністра ні самого пана Кулебу, ні його саперну лопатку на фронті помічено не було. Але тут є варіанти. Можливо, вони з Єрмаком готують спеціальну групу з особливо заплутаних справ у тилу противника. Можливо, їх тренує найзнаменитіший розвідник Люся, який стільки разів ходив за лінію фронту, що затер її до дірок. У цю дірку Люся і провалився, виринувши у Нью-Йорку, але повернімося до Лаврова.
У цьому випадку Коню треба було просто змовчати і навіть не дзвеніти вуздечками, але він привернув увагу до цього заходу, і тут – пішло-поїхало. Виявляється, що вчиняли замах на генерала два старпери з російськими паспортами. Воно, звісно, можна розповісти, що їх завербували ГУР або СБУ, але погодьмося, якщо наприкінці всього заходу пропонується стрільба з пістолета, то, напевно, стрілець повинен вміти стріляти саме з такого виду зброї, бо короткий ствол має свої особливості і не кожен фахівець зі стрільби з довгоствольної зброї зможе так само добре відстрілятися коротким стволом.
Плюс до того, стрілець повинен мати міцні нерви, вірне око і тверду руку. Скажімо так, якщо стрілець не мав спеціальної підготовки або не має природних даних і якщо це перша стрільба по живій людині, особливо впритул, як це буває саме при стрільбі з пістолета, то тут можуть виникнути нюанси. Плюс до того, швидше за все, в такій ситуації стрільба буде не прицільною, і в такому застосуванні зброї є низка своїх особливостей, які шліфуються тренуваннями. А для цього потрібні окомір, тобто гарний зір та вміння ним користуватись, і тверда рука. Ті, кому доводилося стріляти з пістолета, без сумніву, пам’ятають вправу «Праска у витягнутій руці». А все це, разом узяте, свідчить про те, що якщо йдеться про серйозну спецслужбу, якими, безумовно, є ГУР та СБУ, то «кастинг» агентури явно відмів би такого виконавця і взагалі таку команду.
Після 60 років, якщо не приділяти уваги цьому питанню, вже є проблеми із зором, особливо на ближніх дистанціях. Це – природні вікові зміни, і тут нічого не вдієш. Кожен колега, який має великий досвід проживання цього життя, знає, про що я. Крім того, частково просідають когнітивні здібності. Пов’язано це з погіршенням роботи дрібних кровоносних судин мозку. Якщо регулярно не приймати відповідні препарати для покращення роботи саме цієї системи, неминучі просідання звичайних здібностей або можливостей. Простіше кажучи, у 67 років можна цілком забути, навіщо ти опинився в цьому під’їзді, або забути, кого і навіщо ти чекаєш, або куди натискати в цій залізній штуці.
(Далі буде)